Висновки Метою дослідження є визначення кількісної залежності між обсягом попиту і доходом споживачів та застосування отриманої моделі для прогнозування і аналізу. Вважається, що відповідна економетрична модель має вигляд:
де Q – попит, Р – ціна, D – дохід, Е – схоластична складова моделі, B – невідомі параметри моделі. Для дослідження було взято дані по десяти домогосподарствам. Методом найменших квадратів знаходимо оцінки невідомих параметрів моделі b0, b1, b2 . Вектор оцінок В при цьому визначається за наступною залежністю:
де Х – матриця спостережень,
- транспонована матриця спостережень, Y – вектор спостережень за залежною змінною. Оцінки параметрів моделі: b0= -7,176  b1= -0,458  Економічна інтерпритація параметрів моделі наступна: параметр b1 – при збільшенні ціни на одиницю, попит у середньому зменшується на 0,458 одиниць. Вибірковий коефіцієнт парної кореляції дорівнює 0,981, на підставі чого можна зробити висновок, що між залежною змінною Y і X існує тісний зв’язок, при цьому він носить обернений характер. Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,963. На підставі чого можна зробити висновок, що 96,3% варіації залежної змінної Y (попиту) пояснюється саме зміною незалежної змінної Х (ціни), а 2,3% - іншими факторами. Оскільки F>Fкр модель є адекватною статистичним даним. Так як [t*b1]>tкр, то t*b є статистично значимими. Економічна інтерпритація інтервалу довіри для (1 : при збільшенні ціни на одиницю, обсяг попиту зменшується в середньому не більше ніж на 0,62 одиниць і не менш ніж на 0,3 одиниць. Економічна інтерпритація коефіцієнта еластичності: при збільшенні ціни на 1%, обсяг попиту зменшиться в середньому на 19,5%.